Корольов Борис Олександрович
Мешканець села Павлопіль. Народився 3 січня 1969 року. Навчався у Павлопільській школі, яку закінчив у 1984. Потім навчався у СПТУ селище Сартана. У 1984-1987 служив в армії, потім протягом 1987 – 1989 років на Далекому Сході.
За своє життя працював дуже багато, на металургійному комбінаті ім. Ілліча, цех механізації, потім у Азовінтекс на екскаваторі. Брав участь у оборонному укріпленні міста Маріуполь. Починаючи з 2014 року від початку російського вторгнення допомагав морпіхам, які базувались в селі Гнутове, 36 бригаді всім копав екскаватором укриття. У лютому 2015 року в селі Лебединське копав азовцям бліндажі. Того ж року влітку був волонтером у АЗОВ, згодом директор Азовінтексу надав техніку для допомоги укріплення оборони Маріуполя.
З того часу Борис офіційно почав нести службу у в/ч 3057, де прослужив 7 років до 30 січня 2022 року. Звільнився і у лютому 2022 року. Але знов пішов на службу сам, ще за 5 днів до війни. Саме за ці 5 днів він отримав дзвінок, у якому сказали що можливо ворог буде атакувати знову і сильніше. Останній раз рідні його бачили на комбінаті Азовсталь 25 лютого 2022 року. Загинув Борис 08 травня 2022 року приблизно о 14:30 від масового авіаційного удару на один із бункерів Азовсталі.
Нажаль, рідні поховати його не змогли.
Корольов Борис був і залишається справжнім патріотом своєї країни. Який від початку не стояв осторонь, а пішов захищати.
Від початку вторгнення був нагороджений медаллю Президента України «За участь в АТО», «Ветеран АТО» та орденом «За мужність» ІІІ ступеня посмертно.
Вічна слава Герою!
