Юрченко Павло Антонович "Юрік"
Старший солдат Павло Юрченко загинув 8 травня 2022 року в місті Маріуполь на Донеччині. Внаслідок авіаудару по заводу «Азовсталь» отримав поранення, несумісні з життям. Йому було 55 років.
Павло народився в селі Юр’ївка Маріупольського району на Донеччині. Закінчив Ялтинську школу №2 і ПТУ в Маріуполі. Після армії працював водієм у Дніпрі. В 1995 році повернувся в рідне село. Працював охоронцем. 2017-го добровільно підписав контракт із Національної гвардією України. Брав участь в АТО. Із початку повномасштабного вторгнення захищав Маріуполь. Був старшим водієм 2-го автомобільного відділення взводу підвозу боєприпасів та паливно-мастильних матеріалів роти матеріально-технічного забезпечення.
«Рішення про службу в Нацгвардії Паша прийняв, коли працював охоронцем. Звільнився з роботи і потай від мене підписав контракт. Сказав напередодні, коли мав їхати в частину. Захищав Донеччину і Луганщину. Коли почалося повномасштабне вторгнення, написав: «Йдемо на Марік». Наступного дня наполіг, щоб ми з сином терміново виїжджали в Західну Україну. Те саме сказав і сім’ї свого брата. До травня переписувалися. Паша, зазвичай, казав, що у нього все добре. Лиш інколи говорив, як насправді. Що під час евакуації, через постійні обстріли заводу багато гине людей. Що їдять раз в день і немає хліба. Останнє повідомлення прислав зранку 8 травня. Написав нашому синові, що був приліт і вони йдуть шукати тих, кого привалило. І все. До червня про чоловіка нічого не було відомо, куди я тільки не зверталася. Поки не знайшла контакти командира і він розповів, що в те місце був другий приліт. Тіло чоловіка мені досі не передали. Тепер свого Пашу бачу тільки у снах. Просить подбати про нашого сина», – розповіла дружина Наталія Юрченко.
У 2019 році захисник був нагороджений відзнакою «За участь в антитерористичній операції», а вже посмертно – орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
У Павла залишилися дружина, син, мама і старший брат.
Вічна слава і шана Герою!
